Меню сайту
Форма входу
Друзі сайту
Географ.at.ua
Казахстан

Республіка Казахстан.

Площа - 2 717,3 тис. км кв.
Населення - 17 млн чоловік.
Столиця - Астана.

Адміністративний поділ. Держава розділена на 14 областей.
Форма правління. Республіка.
Глава держави. Президент, що обирається строком на 5 років.
Найвищий законодавчий орган. Двопалатний парламент (Сенат і Мажіліс), термін повноважень якого 5 років.
Найвищий виконавчий орган. Кабінет міністрів.

Крупні міста. Алмати, Караганда, Шимкент, Павлодар, Ошкемен.

Державна мова. Казахська, російська.
Релігія. 47% — мусульмани, 44% — православні, 2% — протестанти.
Етнічний склад. 41,9% — казахи, 37% — росіяни, 5,2% — українці, 4,7% — німці, 2,1 % — узбеки, 2% — татари.

Валюта. Тенге = 100 тийінам.

Місце в світі та географічне положення

Казахстан – одна з найбільших і найрозвинутіших країн Центральної Азії. Вона посідає дев'яте місце серед країн світу за розмірами території і п'ятнадцяте в Азії за кількістю населення.
На півночі, заході і північному сході країна межує з Росією, на півдні – з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизькою Республікою, на південному сході – Китайською Народною Республікою.
Через Казахстан проходять залізниці, що забезпечують зв'язок країн Центральної Азії з Росією, європейськими країнами і Закавказзям. Країна близько розташована до індустріальних центрів Росії, що сприяє участі її у міжнародному поділі праці.

Клімат

Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових – 200-500, у пустельних – 100-200 мм. Середня температура січня – від -18° С на півночі до -3° С на півдні; середня температура липня – від 19° С на півночі до 29° С на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до -50° С, а влітку приземні температури місцями сягають 70° С. Добові перепади температур сягають 20-30° С.

Флора

Ліси займають всього 3,5% території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. На іншій території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.

Фауна

Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи і рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах – від пустель до високогір'їв.

Річки і озера

Близько 80% території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по північній і північно-східній окраїнах країни, відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в замкнуті внутрішні водойми: Урал – у Каспійське море, Сирдар'я – в Аральське море, Ілі – в озеро Балхаш. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.
Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.

Господарська оцінка природних умов і ресурсів

Природні умови та ресурси країни дуже різноманітні, що уможливлює розвиток багатогалузевого господарства. Казахстан має значний природно-ресурсний по¬тенціал. На його території є запаси залізних руд (Тургайська западина), мідних – Казахський дрібносопковик), поліметалічних руд (передгір'я Алтаю), хромітів та нікелю (Мугоджари). Значні поклади паливних ресурсів представлені вугіллям, наф¬тою й газом. Кам'яне вугілля добувають у Карагандинському та Екібастузькому басейнах. Нафтогазоносна провінція охоплює Прикаспійську западину і півострів Мангишлак. Крім того, в країні є поклади фосфоритів, калійної та кухонної солей, азбесту, будівельних матеріалів.
Найбільшими водними басейнами є Каспійське і Аральське моря, озера Бал¬хаш, Алаколь, Тенгіз, води яких солоні. Прісні озера – Зайсан, Маркаколь та ін. Водні джерела використовуються для зрошення, забезпечення населення і у вироб¬ництві. Для цього споруджені канали Іртиш - Караганда, Волга - Урал, Великий Алматинський. На окремих річках побудовані ГЕС (Чардаринська, Кзил-Ординська, Капчагайська).
Справжнім лихом Казахстану та інших країн Центральної Азії стала екологічна катастрофа Аральського моря, пов'язана з нерозумним використанням водних ре¬сурсів річок Амудар'ї і Сирдар'ї. Гостро стоять проблеми охорони земельних ре¬сурсів, рекультивації, комплексного використання корисних копалин.

Населення

Для населення Казахстану характерні стабільні темпи зростання. Пересічна його густота – 6 чол. на 1 км кв. У межах країни населення розміщене нерівномірно, що пояснюється великими природними відмінностями, історичними та соціально-економічними умовами. Північні і південні райони мають більшу густоту населен¬ня, західні і центральні – меншу.
Міські жителі становлять більшість. Типовими є міста — центри гірничодобув¬ної промисловості. Великі міста знаходяться здебільшого на півночі, північному сході та півдні. Найбільші міські агломерації – Алмати (1,2 млн чоловік) та індустріальний центр Караганда (600 тис. чоловік).
У країні відчувається нестача трудових ресурсів, особливо в північних промис¬лових районах. На структурі зайнятості позначається індустріально-аграрний тип економіки в країні.

Господарство

За роки радянсь¬кої влади в країні склалася потужна промисловість, визначилася спеціалі¬зація сільського господарства. Про¬мисловість представлена паливно-енергетичним, металургійним, хіміч¬ним, агропромисловим комплексами. Участь країни в міжнародному поділі праці визначають такі галузі спеціалі¬зації, як кольорова і чорна металургія, машинобудування, паливна, хімічна, харчова промисловість.
Кольорова металургія охоплює добування, збагачення і виплавляння міді, свинцю, цинку, титану, магнію, нікелю, вольфраму, молібдену тощо. Це переваж¬но матеріаломісткі галузі, які в розміщенні орієнтуються на сировинну базу. Ос¬новні райони зосередження кольорової металургії – Центральний та Східний Ка¬захстан (Жезказган, Балхаш, Карсакпай – мідь, Чимкент, Усть-Каменогорськ – свинець, цинк).
Основний центр чорної металургії - Теміртау. Тут виробництво розвивається на коксівному вугіллі Карагандинського і Екібастузького басейнів та залізній руді родовищ Кустанайської області.
У хімічній промисловості провідне місце займає видобуток і переробка фосфо¬ритів у Південному Казахстані, виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти і синтетичного каучуку. В останні роки дістали розвиток нафтохімія, виробництво пластмас, галузі основної хімії. Паливно-енергетичний комплекс представлений вугільною, нафтовою, газовою промисловістю. Провідне місце займає вугільна про¬мисловість, що дає паливо на експорт. Сформувалися два великі видобувні центри: Карагандинський і Павлоград-Екібастузький. Нафтова і газова промисловість роз¬виваються на заході республіки: півострів Мангишлак, Прикаспійська низовина. Основою електроенергетики Казахстану є Карагандинська та Петропавловська теп¬лові електростанції, що працюють на дешевому місцевому вугіллі, та гідравлічні (Усть-Каменогорська, Бухтарминська на Іртиші, невеликі ГЕС на гірських річках півдня та сходу).
Машинобудування спеціалізується переважно на виробництві устаткування для вугільної, нафтової, будівельної промисловості та АПК. Дістали розвиток сільськогосподарська (Акмола), тракторна (Павлодар), електротехнічна (Алмати) галузі промисловості.
На основі провідних галузей економіки сформувались і розвиваються тери¬торіально-виробничі комплекси: Карагандинсько-Теміртауський, Каратау-Джамбульський, Мангишлацький, Павлодар-Екібастузький.

Агропромисловий комплекс

Спирається на розвинуте сільське господарство, яке спеціалізується на виробництві зерна та продукції тваринництва. Рослинництво пред¬ставлене в основному зерновими культурами. Провідною є яра пшениця, посіви якої поширені на півночі країни в лісостеповій і степовій зонах. На заході степової зони
культивують також просо, а з технічних культур - соняшник і гірчицю. В півден¬них районах вирощують озиму пшеницю, на зрошуваних землях – рис. Тут поши¬рені також кукурудза на зерно, бавовник (у долинах річок) і цукрові буряки. Великі площі зайняті під баштанними культурами, садами і виноградниками.
У зонах напівпустель і пустель і в горах розвивається тваринництво. Галуззю спеціалізації є вівчарство, основна продукція галузі - м'ясо, вовна. Тут також тра¬диційно розводять верблюдів. На півночі більш поширене скотарство молочно-м'яс¬ного напряму, свинарство, птахівництво, конярство.
На основі обробки сільськогосподарської продукції дістали розвиток борошно¬мельно-круп'яна, консервна, тютюново-ферментаційна, плодоовочева галузі харчової промисловості.

Транспорт

Транспорт у країні представлений всіма видами. Провідну роль відіграє залізничний транспорт. По території Казахстану проходять Транссибірська, Трансказахстанська магістралі, Турксиб та ін. Велике значення має авто¬мобільний (особливо в північних районах) і повітряний транспорт.
Казахстан має тісні економічні зв'язки з країнами Центральноазіатського регіону, з Росією та з іншими країнами СНД, КНР, Монголією. На країни СНД при¬падає більша частина експорту та імпорту Казахстану. Казахстан експортує вугілля, кольорові метали, зерно, м'ясо, вовну, імпортує деревину, машини, обладнан¬ня, поліграфічну продукцію, тканини.

Визначні пам'ятки

В Алмати — 12 музеїв, в т.ч. дерев'яний православний храм XIX ст., Музей Казахстану. У Таразе — мавзолей Карахана (XI ст.), в Караганді — великий ботанічний сад. Туристів привертають гірські райони і курортна зона озера Балхаш.

Корисна інформація для туристів

З давніх пір найбільш відмінною рисою казахського народу була гостинність. Дорогого гостя привітно зустрічали, усаджували на найпочесніше місце, пригощали кращим, що було в будинку М'ясо — основа більшості блюд. Делікатесні м'ясні изде¬лия — казы, чужук, жав, жая і карта — готують з конини. У тра¬диционной казахській кухні перевага завжди віддається вариву. Відвіку широко використовуються молоко і кисло-молочні про¬дукты. Кумис, шубат і айран легко зберігати в умовах кочового життя. Хліб випікається у вигляді коржиків, улюблений виріб з тесту — баурсаки, найпопулярніший напій — чай з молоком. Будь-яке гуляння в казахській сім'ї зазвичай починається з молочних напоїв — кумису, шубата або айрану, потім подається чай з мо¬локом, баурсаками, родзинками, иримшиком, куртом. Після цього наступає черга холодних закусок з конини — казы, чужук, жав, жая, карта. Єдина гаряча закуска в казахській кух¬не — куырдак. Та все ж найулюбленішим блюдом був і є бешбармак, або м'ясо по-казахски. Бешбармак так само популярний у казахів, як пельмені у російського народу і плов у узбеків. У кон¬це трапези випивається кумис, за яким знов слідує чай.

Територіальні відмінності та міста

Казахстан складається з п'яти великих економічних районів. На Півночі розвинуте зернове господарство, видобуток залізної руди і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика. У Східному Казахстані переважають кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан - найбільший нафтогазовидобувний регіон не тільки Казахстану, але й СНД. Основні галузі господарства Центрального Казахстану - чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво. У Південному Казахстані виробляються бавовна, рис, зерно, фрукти, овочі, виноград; розвинута кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне і лісове господарство. Розміщення промислових об'єктів прив'язане до родовищ корисних копалин, великих міст і водних ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості зумовила погіршення екологічної обстановки, що особливо характерно для міст Східного, Центрального і Південного Казахстану.
Астана́ (519 тис. мешканців) — столиця Казахстану. Місто розташоване на річці Ішим (притока Іртиша). Вузол залізничних і автомобільних шляхів.
Колишні назви: Ак-Мола (1824—1832), Акмолінськ (1832—1961), Цілиноград (1961—1992), Акмола (1992—1998).
Із 10 грудня 1997 року місто є столицею Казахстану, у 1998 Акмола отримала статус міста республіканського значення (окрема адміністративна одиниця), перейменована на Астану. До квітня 1999 року місто було центром Акмолінської області.
Сьогодні Астана — великий економічний центр Казахстану. Великий вплив на економічний розвиток міста зробила залізниця на Картали, побудована у 1931—1936 роках. В Астані знаходиться найбільший у Казахстані завод сільськогосподарських машин — ВО "Акмоласільмаш", а також завод "Казахсільмаш", який спеціалізується на виготовленні сільськогосподарських машин для районів, які піддаються вітровій ерозії. Інші заводи: "Металіст", насосний, чавуноливарний, вагоноремонтний та інші підприємства машинобудування та металообробки; хімічний, маслозавод, м'ясокомбінат, молочний комбінат, лісопильний, цегельний; підприємства легкої промисловості; друкарня та ін. Виробництво будматеріалів. Поблизу Астани знаходяться кам'яновугільні шахти.
Найбільші вузи: Євразійський національний університет імені Л. Гумільова, медична академія, Аграрний університет імені С. Сейфулліна. Акмолінська обласна філармонія, бібліотеки. Театри: опери та балету, обласний драматичний театр імені Максима Горького. Музеї: історико-краєзнавчий, мистецтв. До культурних закладів також можна віднести Палац цілинників і Палац молоді. Тут видаються дві великих газети. Готелі: "Окан-Інтерконтиненталь", "Комфорт-Готель", "Турист".
Алмати (Алма-Ата, 1,5 млн осіб), місто засноване в 1854 році, до 1921 називалося Вірний, було столицею республіки Казахстан з 1929 до 1998.
Алмати — найбільше місто і колишня столиця Казахстану, розташоване біля підніжжя гір Заїлійського Алатау. «Алма-Ата» походить від казахських слів «алма» (яблуко) і «ата» (дід, але в даному контексті - отець) і в перекладі означає «Батько Яблук». Алмати є науковим, культурним, історичним, виробничим і фінансовим центром країни. 1 липня 1998 року був ухвалений Закон про особливий статус міста. Алмати неофіційно називають «Південною столицею». У Алмаі розташована штаб-квартира Народного банку Казахстану.
У загальноміському обсязі 63,7 % доводиться на харчову галузь, целюлозно-паперову промисловість і видавничу справу і машинобудування.
Південна столиця по праву вважається культурним центром республіки.
У Алмати є 270 культурних організацій. Зокрема 14 театрів, 7 концертних залів, 2 філармонії, 11 оркестрів, 13 ансамблів. Діють 32 музеї, 20 художніх галерей, 39 бібліотек, два будинки дитячої творчості. 115 пам'ятників історії, архітектури і монументального мистецтва. Працюють 12 кінотеатрів, цирк, 920 спортивних споруд.




Copyright ПСГ © 2008-2017