Меню сайту
Форма входу
Друзі сайту
Географ.at.ua
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії.

Назва країни походить від Британія — по етноніму племені бритти.

Площа —245 тис. кв. км.
Населення — 58,5 мли чоловік.
Столиця – Лондон.

Адміністративний поділ. Складається з чотирьох історичних областей (Англія, Шотландія, Уельс, Північна Ірландія), які діляться в адміністративному відношенні на багаточисельні графства.
Англія: 39 графств, 6 метрополітенських графств і особлива адміністративна одиниця — Великий Лондон (адміністративний центр — Лондон).
Уельс: 8 графств (адміністративний центр — Кардіфф).
Шотландія: 12 областей і 186 островів (адміністративний центр — Единбург).
Північна Ірландія: 26 округів (адміністративний центр — Белфаст).
Особливий статус мають острів Мен і Нормандські острови.

Форма правління. Конституційна монархія.
Глава держави. Монарх — верховний носій виконавчої влади, глава судової системи, верховний головнокомандувач.
Найвищий законодавчий орган. Двопалатний парламент, який складається з Палати лордів і Палати общин. Обирається строком на 5 років.
Найвищий виконавчий орган. Рада міністрів.

Крупні міста. Манчестер, Бірмінгем, Лідс, Глазго, Шеффілд, Ліверпуль, Едінбург, Белфаст.

Державна мова. Англійська, в Уельсі — англійська і валлійська.
Релігія. 47% — англіканці, 16% — католики.
Етнічний склад. 81,5% — англійці, 9,6% — шотландці, 2,4 % — ірландці, 1,9% — валійці.

Валюта. Фунт стерлінгів = 100 пенсам.

Місце у світі

Англія — батьківщина індустріального способу виробництва. У середині XIX ст. на її частку припадала майже половина світової промислової продукції. Вона займала панівне становище в промисловому експорті, фінансах і мореплавстві тогочасного світу. Британська колоніальна імперія була найбільшою за площею і населенням (36 млн км кв. і 400 млн чоловік — чверть жителів Землі в 1919 р.). Англійська мова, англійська культура, англійський спосіб життя широко розповсюдились у світі. У середині XX ст. Британська колоніальна імперія розпалася. За розмірами ВНП Великобританію випередили інші головні економічно розвішені країни. Щоб вистояти в боротьбі з конкурентами, Великобританія змушена була в 1973 р. вступити до ЄС. Проте зараз за розмірами виробництва, рівнем економічного і соціального розвитку вона посідає одне з провідних місць у світі. 50 її колишніх колоній і домініонів входять у Співдружність, яку очолює Великобританія. Англійська мова залишається найпоширенішою в світі.

Склад території та економіко-географічне положення

Країна розташована на островах Північно-Західної Європи. Їй належать острів Великобританія, частина острова Ірландія та довколишні острови. Країна поділяється на чотири історико-географічні області: Англію — головне ядро держави, і приєднані пізніше до неї шляхом завоювання Уельс, Шотландія і Північна Ірландія (Ольстер), які мають дуже незначні й невиразні елементи автономії. Країну називають Великобританією за назвою найбільшого острова, або Англією — за назвою історичного ядра. Офіційна її назва — Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії.
Найважливішого особливістю географічного положення Великобританії є її відокремленість від континенту. Ця обставина сприяла тому, що країна, хоч і брала постійну участь у європейський війнах, проте упродовж дев'яти століть (з 1066 р.) жодного разу не зазнала іноземного вторгнення. Разом з тим, країна користувалася всіма вигодами, що випливають з розташування поруч з найрозвиненішими державами Західної Європи і на шляхах у Світовий океан.

Клімат

Великобританію називають країною туманів і дощів. Клімат країни змінюється залежно від регіону. У Англії клімат м'який і вологий, завдяки відносній теплоті морів, що омивають її. Середньорічна температура складає біля +11 °С на півдні і +9 °С на північному сході. Шотландія є найхолоднішим регіоном Великобританії. У горах на півночі лежить сніг з листопада по квітень-травень. Клімат Уельсу і Північної Ірландії м'який і вологий. Середньорічна температура Північної Ірландії складає +10 °С. Найбільш рясні осідання в Шотландії, Північній Ірландії, горах Англії і Уельсу (1000-1500 мм в рік). Найменша кількість опадів в південно-східній Англії (600-750 мм в рік).

Флора

Рослинність Англії досить бідна, ліси займають менше 4 % території, найчастіше зустрічаються дуб, береза, сосна. У Шотландії лісу поширеніші, хоча в регіоні переважають вересові пустки. В основному в лісах на півдні і сході виростають дуб і хвойні дерева — ялина, сосна і модрина. В Уельсі ліси в основному листяні — ясен, дуб. У гірських районах поширені хвойні дерева.

Фауна
У Англії мешкають олень, лисиця, кролик, заєць, борсук. Серед птахів — куріпка, голуб, ворон. Рептилії, яких на всіх Британських островах всього 4 види, в Англії рідкісні. У річках водяться в основному лосось і форель. Для Шотландії найбільш характерні олень, косуля, заєць, кролик, куниця, видра і дикий кіт. З птахів переважають куріпки і дикі качки. У річках і озерах Шотландії також багато лосося і форель. У прибережних водах ловляться тріска, оселедець. У Уельсі фауна практично така ж, як і в Англії, за винятком чорного тхора і лісової куниці, які в Англії відсутні.

Річки і озера
Головні річки Англії — Темза, Северн, Тайн. Головні річки Шотландії — Клайд, Тей, Форс, Твід, Ді і Спей. Серед численних озер особливо виділяються легендарні Лох-Несс, Лох-Тей, Лох-Кетрін. Головні річки Уельсу: Ді, Уск, Тейфі. Найкрупніше озеро — Балу. Головні річки Північної Ірландії — Фойл, Верхній Бан і Нижній Бан. Озеро Лох-Ней — найбільше на Британських островах.

Господарська оцінка природних умов і ресурсів

Берегова лінія островів добре розчленована. Навіть у південній частині головного острова віддаленість від моря не перевищує 100-120 км, а в північній ця відстань удвічі коротша. За характером поверхні територія майже нарівно представлена рівнинами (плоскими і погорбованими) та узгір'ями. Найбільше заселена і економічно розвинена південно-східна рівнинна частина країни. Узгір'я, які поширені на заході й півночі, заселені слабо і використовуються лише для екстенсивних форм господарювання. Найбільш суворим і найменш сприятливим для проживання людини є Північно-Шотландське нагір'я.
З-поміж покладів мінеральної сировини найважливіше значення мають паливні ресурси. Кам'яне вугілля було природною основою промислового перевороту кінця XVIII — початку XIX ст. Багаті вугільні басейни Центральної Англії, Південного Уельсу, Середньої Шотландії та Північної Англії надзвичайно вдало розташовані щодо всієї території та водних шляхів. У 70-х роках XX ст., коли частина вугільних родовищ економічно себе вичерпала, було відкрито великі поклади нафти і природного газу на шельфі Північного моря. Частка Великобританії у цих покладах становить понад 2 млрд т нафти і 700 млрд м куб. газу. До речі, перешкодою у добуванні нафти й газу є не глибина моря, а погода. Платформи в центрі й на півночі моря працюють в умовах сильних вітрів і високих хвиль. За винятком палива, країна небагата на іншу мінеральну сировину.
Великобританія лежить у зоні широколистих лісів помірного поясу. Клімат її вологий (океанічний) з майже рівномірним розподілом опадів протягом року. Завдяки Гольфстріму зима дуже м'яка, з рідкісними морозами, а літо прохолодне. Кількість опадів зменшується в напрямі на схід від 2000 мм і більше на узбережжях до 600 мм на південному сході. Кліматично-ґрунтові умови сприятливі для цілорічного вирощування трав і утримання тварин, а тепер — і для нових культур, що створюються за допомогою біотехнології.
У ході промислового розвитку Великобританія першою в світі зазнала дуже значного забруднення природного середовища, особливо у вугільно-металургійних і портових районах. Заходи, вжиті в другій половині XX ст., покращили становище. Існує національна програма охорони природи і система заповідних територій. Серед десяти національних парків найбільшим і найвідомішим є Лейк-Дістрикт (Озерна округа) у Кемберлендських горах у Північній Англії.

Населення

Першими відомими предками сучасного населення Великобританії були бритти — кельтські племена, які з'явились на островах більш як 2500 років тому. Англи, сакси і юти — германські племена — переселилися на цю територію в V—VII ст. н. є., пофранцужені норманни — в XI ст. Понад 80 % сучасного населення становлять англійці. Англійська мова належить до германської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Серед англійців в окрему групу виділяють ольстерців, які є нащадками змішаних шлюбів англійців та ірландців, їх нараховується понад 1 млн чоловік. Шотландці (їх 5 млн чоловік), ірландці (2,2 млн чоловік) і валлійці, або уельсці (1,5 млн) є нащадками кельтських племен. Шотландці та валлійці сприйняли англійську мову. Мова ірландців належить до кельтської групи індоєвропейської сім'ї. За своєю релігією англійці, ольстерці, валлійці та шотландці здебільшого є протестантами різних напрямків. Ірландці — католики. Британці (цим терміном об'єднують усе населення Великобританії) зробили великий внесок у світову історію, науку, культуру і спорт.
Демографічні показники сучасного населення Великобританії аналогічні іншим індустріально розвиненим країнам. Характерні низький рівень народжуваності і смертності, постаріння населення, здрібнення сімей.
В XVI—XIX і першій половині XX ст. Великобританія була класичною країною еміграції. До 1861 р. виїзд за межі країни не реєструвався. Але в 1861—1930 рр. було зафіксовано понад 8 млн чоловік, які переселилися переважно в США і «білі колонії» (домініони) — Канаду, Австралію, Нову Зеландію і Південну Африку.
У другій половині XX ст. еміграцію замінило протилежне явище — імміграція у Великобританію іноземних робітників. Причинами її стали низький природний приріст населення в країні та висока вартість робочої сили. Іммігранти прибувають з країн Співдружності — острови Вест-Індії, Східної Африки, Пакистану, Індії. «Кольорова» община нині налічує приблизно 3 млн чоловік, у тому числі 1,5 млн мусульман.
Великобританія — густо заселена і високоурбанізована країна. Середня густота населення становить 239 чоловік на 1 км кв. У горах Шотландії вона знижується до 0,4 чоловіка на 1 км2. Одночасно смуга, що простягнулася від Манчестера до Лондона, належить до найбільш залюднених не тільки в Європі, а й в усьому світі. Понад 3/4 населення Англії та Уельсу живе в міських графствах. У Шотландії та Ольстері цей показник дещо менший. Міський спосіб життя в сільських графствах робить реальний рівень урбанізації одним з найвищих у світі. Міграції населення пов'язані з переміщенням людей із внутрішніх зон великих міст у передмістя, в тому числі й у сільські графства.
Міста Англії значною мірою виникли ще за часів римського панування, тобто майже 2000 років тому. Окремі — породження промислового перевороту. Є міста, що тільки народилися. Це супутники великих міст. Саме в Англії виникла і здійснилася вперше ідея їх створення. У системі міського розселення вирішальна роль належить восьми величезним міським утворенням, які складаються з головного міста і його оточення. Вони дістали назву конурбацій, або метрополітенських графств. Їхніми центрами є Лондон, Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль, Лідс-Брадфорд, Шеффілд, Ньюкасл-апон-Тайн та Глазго. Населення Великого Лондона становить 6,8 млн чол., інших — від 1,1 до 2,6 млн. Разом у них проживає майже третина населення країни. Характерним для Великобританії, як і для інших високорозвинених країн, є постійне зменшення населення в офіційних межах великих міст і переміщення його в передмістя, чи навіть у сільську місцевість.

Загальна характеристика господарства

Великобританія належить до шести головних економічно розвинених країн світу. Державний сектор її економіки включає Англійський банк, пошту, Бі-Бі-Сі, основні авіакомпанії, атомну промисловість, видобування вугілля, газове господарство і електроенергетику, виплавляння сталі, залізниці, доки і внутрішні водні шляхи. Серед приватних корпорацій найбільшими є нафтові «Шелл» і «Бритіш Петролеум», фінансова «Ллойдз», телекомунікаційна «Бритіш Телекомунікейшн», фармацевтична «Глаксо» та ін.
У сільському і лісовому господарстві та в рибальстві зайнято лише 1 % працюючого населення, і вони дають 2 % ВНП, в промисловості, будівництві, відповідно, 28 % і 31 %, у третинному (нематеріальному) секторі — 71 % і 67 %. Розвинеш всі галузі сучасного виробництва і послуг.
Специфічною є висока залежність країни від зовнішньої торгівлі. Вартість експорту та імпорту становить понад 2/5 ВНП. Великобританія — єдина з шести головних економічно розвинених країн, яка експортує більше послуг, ніж товарів, і є найбільшим постачальником послуг на світовий ринок. Це наслідок високого рівня розвитку, а в історичному плані пов'язано з існуванням колись величезної колоніальної імперії та традиціями так званого «невидимого» експорту. Доходи від зарубіжних інвестицій, банківських і страхових операцій, морського і повітряного флоту, туризму доповнює експорт ділових, телекомунікаційних, науково-інформаційних і культурних послуг.
Найтісніші економічні зв'язки Великобританія має із Західною Європою, в першу чергу з країнами ЄС. На них припадає майже 2/3 її зовнішньої торгівлі. По 1/10 зовнішньої торгівлі Великобританії спрямовано на США і на країни Співдружності. Частка Великобританії в зовнішньому торговому обігу України становила в 1995 р. 2,4 %.

Промисловість

Енергетика. Великобританія є великим споживачем і значним виробником енергоресурсів. Серед головних економічно розвинених країн вона — єдиний чистий експортер енергії. У XIX і першій половині XX ст. на експорт ішло вугілля, зараз — нафта і нафтопродукти. У структурі енергобалансу Великобританії майже рівні частки вугілля, нафти і природного газу.
Кам'яне вугілля як комерційне паливо Великобританія почала використовувати першою в світі — понад 300 років тому. Пік видобутку припав на 1913 р. — 290 млн т. Тепер видобувають 90 млн т на рік, і все ж країна залишається найбільшим виробником вугілля в Західній Європі й за цим показником входить до першої десятки країн світу. Понад 2/3 видобутку дають родовища Центральної Англії на схід від Пеннінських гір, у басейні річки Трент. Домінують відкриті розробки.
Нафту видобувають у чотирьох групах родовищ Північного моря. У північній частині підводними нафтопроводами вона подається на Шотландські та Оркнейські острови, а звідти танкерами в Південну Англію чи на експорт. Центральні родовища зв'язані підводними нафтопроводами безпосередньо з портами Шотландії і Північної Англії. Щодо нафтопереробних заводів, то більшість їх розташовані в портових містах Південної Англії і на західному узбережжі, бо будувались вони ще з розрахунку на імпортну нафту, а також з урахуванням ринків збуту і можливостей створення глибоководних терміналів. Природний газ передається з північних морських родовищ підводними трубопроводами в Шотландію, а з південних — у Східну Англію і звідси надходить у загальну систему газопроводів країни. Великобританія — одна з провідних нафто- і газовидобувних країн. Видобувають 90 млн т нафти і 50 млрд м куб. газу на рік.
Виробництво електроенергії (320 млрд кВт • год) на 4/5 забезпечується ТЕС, які працюють на вугіллі, і на 1/5 — АЕС.
Роль маленьких гідроелектростанцій, що побудовані в горах Шотландії, незначна. Великобританія першою розпочала широко розвивати атомну енергетику. АЕС розташовані на узбережжях, переважно в Південній Англії, де немає свого вугілля. Об'єднана електроенергетична система Великобританії зв'язана через Ла-Манш із континентальною Європою.

Обробна промисловість. Великобританія є найстарішою промисловою країною світу. Всі стадії промислового розвитку вона пройшла самостійно. Звідси широка диверсифікація виробництва, надзвичайно високі кваліфікація робітників і якість продукції.
На відміну від Німеччини і Японії, в яких зміни у структурі промисловості стимулювалися воєнними поразками, у Великобританії цей процес відбувався за звичайних умов і дуже повільно. Вступ до ЄС вимагав більш рішучих дій. Як результат, у 70-х роках, значною мірою під тиском уряду, в промисловості країни було скорочено 2 млн робочих місць. Цей процес дістав назву «деіндустріалізації», та суть його полягала не в знищенні промисловості взагалі, а в зміні її структури. Скорочувались традиційні, старі виробництва (трудо-, енерго- і матеріалоємні, а також ті, що забруднюють середовище). До них, крім видобування вугілля, належали металургія, виготовлення традиційного обладнання, суднобудування, текстильна і взуттєва галузі тощо. Ліквідовувались нерентабельні і неконкурентоспроможні підприємства. Одночасно розширювались або створювались вперше нові, наукомісткі виробництва. Зараз за часткою високотехнологічних виробництв Великобританія поступається тільки США.
У країні розвиваються всі галузі сучасної промисловості. Виготовляють продовольство і напої, високоякісні тканини і одяг, папір, кераміку, фарфор, портланд-цемент (англійський винахід), гумові товари (Великобританія є найстарішим їх виробником). За щорічною виплавкою сталі (16 млн т) і алюмінію (430 тис. т) Великобританія входить до першої десятки країн світу. Вона є одним з найбільших у світі центрів видавничої діяльності та поліграфічної промисловості. Тут друкують паперові гроші й поштові марки для інших країн. Книжки з усіх галузей знання англійською мовою розходяться по всіх країнах світу.
Головна галузь обробної промисловості Великобританії — машинобудування (понад 2/5 зайнятих). Випускають легкові й вантажні автомобілі, автобуси (1,5 млн штук щороку). Як і раніше, розвинені важке, гірниче і сільськогосподарське машинобудування. Виробляють трактори, крани, землерийну техніку, дорожні грейдери, комбайни і бурильне устаткування. Важливе місце посідає виготовлення сучасної побутової техніки.
Одночасно на перший план все більше виступають новітні наукоємні (високотехнологічні) галузі. «Бритіш Ероспейс» із її широкою спеціалізацією є найбільшою аерокосмічною корпорацією в Західній Європі. Корпорація «Роллс-Ройс» тепер відома не стільки люксовими автомобілями, скільки найпотужнішими авіаційними і ракетними двигунами. У Великобританії виготовляють штучні супутники Землі та найновіші системи озброєння. Все більша частка виробів припадає на різноманітну електроніку. Виготовляють обладнання для кабельного телебачення, для обробки інформації, волоконно-оптичні комунікаційні системи, радари, підводні телефонні кабелі тощо.
Поряд з аерокосмічною та електронною галузями на перший план вийшла хімічна промисловість, у тому числі фармацевтика. Виготовляють промислові хімікати, синтетичні волокна, пластмаси, добрива і пестициди, фарби, фармацевтичні і косметичні товари.
Великобританія першою увійшла в історію як країна-імпортер сировини і експортер готових виробів. Через бідність на власну сировинну базу імпорт сировини й досі відіграє суттєву роль. Але тепер готові промислові вироби становлять 3/4 як в експорті, так і в імпорті. Найсильнішими на світовому ринку є позиції Великобританії в наукоємних галузях: аерокосмічне обладнання, електроніка, наукове і медичне обладнання, фармацевтика. Експортується в значній кількості продукція важкого машинобудування і металургії. В імпорті, крім промислової сировини, машин і устаткування, істотну роль відіграють товари легкої і харчової промисловості, лісоматеріали і папір.
Обробна промисловість розповсюджена по всій країні, і її розташування збігається з розміщенням населення. Понад 4/5 виробництва припадає на Центральну і Південну Англію. Особливо виділяється смуга довжиною 350 км від Ліверпуля на півночі до Лондона на півдні. В ЄС цей промисловий пояс має своє продовження через Бельгію і Нідерланди аж до Центральної Італії. Локальне значення у Великобританії мають так звані «економічні острови», в утворенні яких вирішальну роль відіграли поклади вугілля. Усі вони розташовані на морському узбережжі. Це Кардіфф і Суонсі в Уельсі, Ґлазґо в Шотландії, Ньюкасл і Мідлсбро у Північній Англії.
Із сучасних тенденцій важливе значення мають переміщення промисловості із внутрішніх зон центральних міст на периферію конурбацій або навіть у сільські графства і так званий «дрейф на південь», у Південну Англію. Характерним є поява численних промислових «парків», у яких поєднуються науково-дослідні лабораторії і наукоємна промисловість. Найбільше їх навколо Лондона, а також уздовж дороги М-4 від Лондона до Брістоля і дороги М-11 від Лондона до Кембриджа. Новими осередками виробництва електронних компонентів є «Силіконові болота» (фени) у Східній Англії і «Силіконова долина» (глен) у Шотландії. Серед найбільших центрів аерокосмічної промисловості — Лондон, Брістоль і Дербі, автомобільної — Лутон, Бірмінгем, Ковентрі, Оксфорд, Лейпанд.

Сільське господарство

Ця галузь господарства Великобританії традиційно відзначається малою кількістю працюючих і дуже високою інтенсивністю. У ньому разом з лісовим господарством і рибальством працює лише 290 тис. чол. Середні врожаї пшениці перевищують 70 ц/га, картоплі — 360 ц/га, цукрових буряків — 420 ц/га. У Великобританії виведено багато високопродуктивних тварин, і зараз країна є провідним експортером племінної худоби. Чимало всесвітньо відомих порід великої рогатої худоби, овець, свиней і коней мають назву англійських графств. Зумовили таке явище обмеженість земельних ресурсів, ранній розвиток товарних відносин, можливості вдосконалення виробництва в багатій країні (вже в першій половині XIX ст. на англійських полях використовували чилійську селітру і перуанське гуано), традиційна увага, в тому числі й держави, до селекційної справи.
Ферми Великобританії великі (середній розмір понад 70 га). Вони користуються широкою урядовою підтримкою. Частка державних субсидій у вартості продукції сільського господарства становить більше чверті і є однією з найбільших у світі.
Для потреб сільського господарства використовують близько 17 млн га земель, із них 5 млн га — орні, 7 — під сіяними травами і 5 — грубі пасовища (верескові пустища на узгір'ях). За розмірами сільськогосподарського виробництва Великобританія посідає одне з провідних місць у світі, а за поголів'ям овець — перше місце в Західній Європі.
Понад 70 % вартості сільськогосподарської продукції припадає на м'ясо, молоко і молочні продукти, яйця та вовну. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. Вирощують пшеницю, ячмінь, картоплю, рапс, цукрові буряки, овочі і фрукти, квіти. Кращі сільськогосподарські землі і найбільш інтенсивні господарства розташовані на рівнинах. На сході і півдні переважають орні землі й інтенсивна відгодівля тварин, на заході і півночі — випас овець на грубих пасовищах. Характерним є відведення земель під численні парки, садиби, живоплоти.
Сільське господарство забезпечує власні потреби країни на 2/3. Імпортують масло, сир, м'ясо, тростинний цукор, кормове зерно, продукти тропіків, особливо чай і каву, а також рибу.
Власні заготівлі деревини порівняно незначні — 6,5 млн м куб. Вилов риби — 0,7 млн т.

Транспорт

Великобританія має сучасний як за своїми розмірами, так і за структурою транспорт. Розвинені всі його види. Щоправда, внутрішній водний (густа система річок і каналів у Англії), який відіграв вирішальну роль до появи залізниць, зараз використовується здебільшого для туризму. Великобританія була піонером у будівництві залізниць. Мережа їх створена ще в середині XIX ст. У ході націоналізації і реконструкції після другої світової війни довжина їх скоротилася з 32 до 17 тис. км. На 1/3 вони електрифіковані. Поїзди на лінії Лондон — Единбург рухаються зі швидкістю 160 км/год. Автомобільний транспорт, що розвивався уже в XX ст., відповідає всім сучасним вимогам. Експлуатується понад 28 млн легкових і 3 млн вантажних машин. Напрями залізниць і автошляхів збігаються. Центром є Лондон, звідки вони простягнулись у шести головних напрямках: Дувр, Саутгемптон, Брістоль, Бірмінгем, Манчестер (Ґлазґо) і Ньюкасл (Единбург).
Великобританія більше, ніж будь-яка інша країна, заслуговує епітета «морська». Понад два століття її флот не знав конкурентів, та й зараз він серед найбільших у світі, хоча багато його кораблів, як і інших розвинених країн, плавають під «дешевими прапорами». На островах майже 300 портів, з них 80 мають статус торгових. У портовому господарстві широко використовують морські припливи, що піднімають рівень води в гирлах рік. Провідну роль відіграють: система лондонських портів у гирлі Темзи і система портів Ліверпуля й Манчестера в гирлі річки Мерсей і вздовж Манчестерського морського каналу. Тепер ці дві ще недавно найбільші в світі портові системи пристосовуються до нових умов і вантажообіг їх зменшується. Лондонський порт починався майже в центрі столиці і тягнувся на десятки кілометрів униз по Темзі. У зв'язку із зростанням ролі контейнерних перевезень він перемістився в гирло річки. Порти Ліверпуля і Манчестера також передали частину навантаження своєму оточенню.
Незважаючи на порівняно невелику площу, Великобританія має дуже розвинений авіаційний транспорт. За внутрішніми перевезеннями він займає перше місце в Західній Європі, а за міжнародними — поступається лише США. Компанія «Бритіш Еруейз» — одна з найбільших у світі. Лондон з його трьома аеропортами як центр авіаційних сполучень посідає друге місце в світі після Нью-Йорка. Авіаційні маршрути зв'язують Великобританію з усім світом, передусім з розвиненими країнами і країнами Співдружності.
Для Великобританії завжди багато важили транспортні зв'язки з континентом. їх полегшувала незначна ширина протоки Ла-Манш, найвужча частина якої Па-де-Кале має лише 33 км завширшки. Між Дувром і Кале (Франція) діє пасажирський пором. Ще два залізничних пороми з'єднують острови з Дюнкерком (Франція) і Зебрюґґе (Бельгія). Літаком на континент можна дістатися з будь-якої конурбації, а також з Единбурга і Белфаста. Історичною подією стало відкриття в 1994 р. 50-кілометрового тунелю під Ла-Маншем. Шлях Лондон — Фолкстон — Кале — Париж поїзд долає тепер за три години.

Визначні пам'ятки

Мегалітичний комплекс Стоунхендж, церква в Баргоні, замок XII ст. в Інвернесі, собор в Глазго, Едінбурзький замок і церква, замок Кардіфф, Будинок-музей Шекспіра в Стратфорді, Оксфордський і Кембріджський університети, в Лондоні — Британський музей, замок Тауер (тут зберігаються коштовності царської корони), Вестмінстерське абатство (місце коронації британських королів) з Куточком поетів, будівля парламенту, башта з годинником Біг Бен, палац Букінгемський, Музей воскових фігур мадам Тюссо, Гайд-парк з Куточком ораторів і багато іншого. На Трафальгарській площі височіє колона Нельсона. Цікава «квадратна миля гріха» — район Сохо.

Корисна інформація для туристів

Магазини зазвичай відкриті з понеділка по п'ятницю з 9.00 до 17.30, хоча багато універмагів працює до 18.00, а по середах або четвергах — аж до 19.00-20.00. Крупні магазини можуть приймати покупців і по неділях, але тільки протягом будь-яких шести годин в період з 10.00 до 18.00. У невеликих містах і селах магазини часто закриваються на пів дня після обіду раз на тиждень, а також на годинну обідню перерву.
У готелях у багатьох випадках передбачена спеціальна плата за обслуговування, зазвичай у розмірі 10-12%. Там, де ця плата не включається в рахунок, співробітникам, що обслуговували вас, і покоївкам, як правило, дають на чай 10-15% від суми рахунку.
У рахунки деяких ресторанів входить обслуговування. Там де воно не враховане, прийняті чайові у розмірі 10-15% від суми рахунку.
Носильники отримують 50-75 пенсів за валізу, таксисти — 10-15% вартості проїзду.
Одна з особливостей Великобританії, з якою ви можете зіткнутися, полягає в тому, що до цих пір в більшості готелів водопровідні крани над умивальником не забезпечені змішувачем. Англійці умиваються не проточною водою, а набирають повний умивальник води, використовують її, потім спускають.
В день від'їзду вам необхідно звільнити номер 12.00. Якщо до вильоту літака залишається багато часу, речі можна залишити в камері зберігання готелю.
У Англії дуже важливі хороші манери, уміння триматися за столом, тому треба дотримувати основні правила ритуалу їди. Ніколи не кладіть руки на стіл, тримайте їх на колінах. Прибори не знімаються з тарілок, оскільки підставки для ножів в Англії не використовують. Не перекладайте прибори з однієї руки в іншу, ніж повинен весь час знаходитися в правій руці, вилка — в лівій. Оскільки різні овочі подаються одночасно з м'ясними блюдами, вам слідує чинити так: ви накладаєте овочі на маленький шматочок м'яса за допомогою ножа; навчитеся утримувати їх там за допомогою зворотної сторони вилки, не проколюючи. Якщо ви ризикнете наколоти на вилку хоч одну горошину, то вас вважатимуть невихованим.
Не слід цілувати пані руки або говорити публічно такі компліменти, як «Яке у вас плаття!» або «Який чудовий цей торт!» — вони розцінюються як велика неделікатність.
За столом не дозволяється вести окремі розмови. Всі повинно слухати того, хто говорить в даний момент і, у свою чергу, висловлюватися досить голосно, щоб бути почутим присутніми.
Пам'ятаєте, що у англійців власний стиль життя, і вони, як ніяка інша нація, свято шанують традиції і звичаї.
Відправляючись до Великобританії — країни туманів — радимо не забувати, що британська погода непередбачувана! Зима зазвичай досить м'яка, з температурою, рідко досягаючою мінусової. З березня по травень дні можуть бути як сонячними, так і з дощами. У червні-серпні температура може досягати +30 °С або більше, проте протягом дня, як правило, зберігається десь в межах +20-25 °С. У Лондоні дощі йдуть 180 днів в році, а «наймокрішими» містами є Ліверпуль і Манчестер.

Copyright ПСГ © 2008-2017